Сьогодні поговоримо про найрозповсюдженішу патологію серед жінок - цистит.
Цистит - це запалення слизової оболонки сечового міхура, яка зазвичай розвивається під впливом інфекції.
Цистит частіше зустрічається у жінок ніх у чоловіків. Це пояснюється анатомічними особливостями, так як у жінок сечовипускний канал коротший і ширший, за рахунок чого полегшується проникнення бактерій в сечовй міхур. А ще уретра у жінок знаходиться дуже близько біля анусу і піхви, які в нормі містять велику кількість мікроорганізмів здатних уражати сечовий міхур.
Причини циститу
- До циститу можуть призвети запальні процеси та порушення мікрофлори піхви. Зазвичай це вульвовагініт, цервіцит, кольпіт, дисбіоз піхви.
- Цистит може виникнути в результаті прийому контрацептивів.
- Не рідко запаленням сечового міхура можуть бути ІПСШ (інфекції що передаються статевим шляхом.)
- Раннє статеве життя.
- Грубий секс
- Часта зміна статевих партнерів.
- Анальний секс
- Порушення гігієни.
- А в деяких жінок порушення анатомії, тобто будови органів малого тазу, які можуть також призводити до виникнення циститу.
Вони можуть бути вроджені або набуті.
-Так частина жінок з самого народження мають аномальне розташування уретри, коли сечовипускний канал зоанішнім отвором відкривається в піхві. Це називається дистопією уретри.
-Є ще одна ситуація, коли із-за дуже бизького розташування уретри біля піхви, під час фрикції, тобто введення пеніса в піхву, виникає зміщення, або загинання зовнішнього отвору уретри в піхву. Це називається гіпермобільність уретри, іншими словами надмірна рухливість сечовивідного каналу.
Як при дистопії так і при гіпермобільності уретри створюються умоли для прямого механічного попадання бактерій із піхви в нижні сечові шляхи. А далі виникає цистит.
Доречі, цистит який виник в результаті аномалій, практично у 100% випадків переходить у хронічний.
До набутих причин виникнення циститу відносять
- Опущення стінок піхви
- Опущення матки
- Опущення сечового міхура
Також проникнення інфекції в сечовий міхур, а значить і виникнення циститу може сприяти сухість слизової оболонки уретри, що буває при дефіциті жіночих статевих гормонів - естрогенів. Коли виникає цей дефіцит? При досягенні жінки клімаксу, моменту природного згасання репродуктивної функції.
Естрогенодефіцит також може виникнути після хірургічного видалення яєчників.
Я спеціально докладно говорю про причини циститу, тому що це захворювання являється рецидивуючим, тобто повторюсься знову і знову. І найкраща боротьба з рецидивами - це виявлення і усунення причини захворювання в кожному окремому випадку.
Багато хто питає, а чи буває цистит у чоловіків? Так буває, але зазвичай він протікає на фоні інших захворювань, таких як уретрит, простатит, аденома простати, або на фоні конкрементів сечового міхура. А от як самостійне захворювання у чоловіків, цистит зустрічається дуже рідко.
Як я вже згадував раніше, цистит обумовлений бактеріальною флорою. Частіше за все збудником являється кишкова паличка, яка живе, як відомо з назви в кишківнику. Також цистит можуть викликати й інші бактерії і навіть віруси.
Тепер розберемо форми циститу. Він буває гострий і хронічний.
Симптоми гострого циститу:
- болюче і часте сечовипускання
- виділення сечі малими порціями
- відчуття неповного випороження сечового міхура
- зміна кольору сечі (домішок крові чи гною)
- болі внизу живота
Всі ці симптоми швидко ліквідуються, за умови своєчасного лікування. Якщо терапія була несвоєчасною, неадекватною з точки зору вибору препарату, дозування і кратності прийому діючої речовини, або не були враховані причини - гострий цистит може перейти в хронічну форму.
Для хронічного циститу характерні наступні симптоми:
- дискомфорт і біль внизу живота
- почащене сечовипускання
- необхідність натужування під час сечовипускання
- нетримання сечі
Необхідно пам’ятати. що цистит несе у собі ризики роповсюдження інфекції на верхні сечові шляхи, з послідуючим розвитком пієлонефриту
Діагностика циститу - це не тільки аналіз сечі і виявлення кишкової палички, такий підхід не далекоглядний. В діагностиці циститу вкрай важливий ретельно зібраний анамнез, а також огляд пацієнтки в гінеколгічному кріслі.
Тепер про лабораторну діагностику.
- 1 - загальний аналіз сечі ( по ньому ми судимо наскілки виражений запальний процес, про ознаки активності мікробів)
- 2 - бактеріологічний аналіз сечі ( його потрібно здавати до початку лікування). він дозволяє не тільки виявити збудника циститу в конкретному випадку, але і визначити його чутливість до різних антибіотиків і фагів.
- 3 - Інколи потрібен забір гінекологічних мазків і ПЛР діагностика інфекцій що передаються статевим шляхом.
- 4 - УЗД нирок і сечового міхура.
- 5 - урофлоуметрія (призначається в залежності від інтенсивності порушення сечовипускання), за дпомогою якої можна оцінити швидкість і час сечовипускання.
Всім своїм пацієнткам з хронічний циститом, або з тривалим перебігом захворювання, я рекомендую проведення відеоцистоскопії - це огляд порожнини сечового міхура за допомогою відеокамери. Це дозволяє оглянути сечовий міхур зсередини, з метою виключення захворювань що маскуються під виглядом цититу. Такі як пухлини, лейкоплакія, конкременти, ендометріоз сечового міхура й інщі.
Цистити що не піддаються лікуванню за дпомогою прийому препаратів, свічок і т д., потребують комплексного підходу, тому виникає необхідність інстиляцій сечового міхура, тобто вливанню препаратів безпосередньо в порожнину сечового міхура.
В повсякденній практиці мені зустрічаються пацієнтки з типовими скаргами, які бувають при класичному циститі, але з нормальним аналізом сечі, навіть бак посів буває стерильний. А при цистоскопії виявляється «махровий» запальний процес. Парадокс? Але це факт! І такі випадки звичайно потребують лікування. Тому я переконаний, що діагностика повинна бути всеосяжною, тоді і лікування буде ефективним.
Лікування:
Говорячи про лікування, то воно має бути індивідуальним, з урахуванням вікових особливостей, з урахуванням будови органів сечовидільної системи, з урахуванням супутніх гінекологічних захворювань і поточного гормонального статусу.
В цілому лікування повинно бути напралене не тільки на тимчасове усунення цистсту, а і на ліквідацію причин які до цього призвели.
І на завершення декілька практичних порад
- Не займайтесь самолікуванням.
- Ретельно дотримуйтесь особистої гігієни. Треба взяти за правило прймати гігієнічний душ після кожного походу до туалету та одразу після сексу. Після статевого акту важливо не тільки підмитись, а й помочитись.
- Спідня білизна повинна бути не лише комфортноюю але й змінюватись щоденно.
- Вживайте більше рідини, працюйте над зайвою вагою.
- Перед відвідування лазні, сауни, басейну, тривалим прийняттям теплої ванни, потрібно ретельно підмивати зовнішній отвір уретри інтимним милом чи гелем
- Якщо ви відчуваєте сухість в області статевих органів, то можливо у вас є гормональні порушення. Неодмінно зверніться до гінеколога, для корекції естрогенового фону
Проблеми із сечовипусканням у жінки в постменопаузі не повинно сприйматись як само собою зрозуміле чи зумовлене. Нетримання сечі у дорослих не є нормою, тому цю делікатну проблему можна і потрібно вирішувати з урологм, а в деяких випадках в парі з гінекологом.
Цистит і гіалуронова кислота. Що спільного?
Лікування циститу за допомогою препаратів гіалуронової кислоти
Один із найсучасніших методів ліквання та відновлення слизової оболонки сечового міхура - це введення в порожнину сечогового міхура препаратів на основі гіалуронової кислоти.
При введенні в порожнину сечового міхура, вона створює, подібний природному, захисний в’язко-еластичний шар на поверхні уротелію, що захищає слизову оболонку сечового міхура від подразнюючих та пошкоджуючих факторів.
А тепер детальніше про показання.
- Після інвазивних маніпуляцій, таких як цистоскопія, уретероскопія, ТУР сечового міхура, простати.
- Рецидивуючий бактеріальний цистит.
- Інтерстиціальний цистит
- Геморагічний цистит
- Синдром болючого сечового міхура
- Радіаційний (променевий) цистит
- Цистит індукований хіміотерапевтичними препаратими
Як проходить процедура.
Препарат вводиться внутрішньоміхурово за домоаогою урологічного катетера. Після введення розчину, катетер видаляється. Рекомендований час утримання розчину в просвіті сечового міхура від 30 хв. до 2 годин. Після чого сечовий міхур необхідно опорожнити фізіологічний шляхом. Дана процедура проводиться 1 раз на тиждень. Курс лікування складає від 4-12 інстиляцій в залежності від показань.
Хочу зазначити, що вже після першої процедури, пацінти відчувають значне полегшення та покращення загального стану.
Тож незволікайте, якщо у вас є вищевказані проблеми, звертайтесь на консультацію.
Не пропустіть цікавинки!
Підписуйтесь на наші канали: читайте новини медицини та купуйте медтехніку за оптовими цінами!