Управление сайтом

Опция "управление сайтом" в разработке. Скоро будет доступна

Вхід

Для входу в особистий кабінет введіть email і пароль, який Ви використовували при реєстрації.

Забули пароль?
ЩЕ НЕ ЗАРЕЄСТРОВАНІ?

Створіть особистий кабінет, робіть покупки і керуйте сайтом.

Реєстрація
РЕЄСТРАЦІЯ

Створіть особистий кабінет, робіть покупки і керуйте сайтом.

CAPTCHA
Напомнить пароль
Избранное

· Пізня дискінезія: основні симптоми ускладнення при прийманні нейролептиків

Пізня дискінезія: основні симптоми ускладнення при прийманні нейролептиків

03 Лютого 2024 22:41
521
Наталья Холявицкая
03 Лютого 2024 22:41
521
Наталья Холявицкая

Пізня дискінезія (ПД) – це патологічний процес, що супроводжується розвитком рухового порушення. Тобто у пацієнта виникають мимовільні рухи.

Даний стан являє собою побічний ефект прийому нейролептиків (антипсихотичні препарати), що призначаються при психічних та неврологічних розладах (наприклад, шизофренії).

За статистикою відсоток осіб, які стикаються з пізньою дискінезією при прийманні нейролептиків складає – 20-50%.

Відмітимо, що перебіг пізньої дискінезії може набувати як постійного перебігу (хронічного), так і поступово припинитися при скасовуванні препарату, що спричинило ускладнення.

Характерні ознаки

В основі появи клінічної картини пізньої дискінезії покладений розвиток неконтрольованих та повторювальних рухів. При цьому вони можуть виникати як на обличчі, так і в тілі (тулуб, кінцівки). Загалом симптоми мимовільних рухів, спричинені пізньою дискінезією, можна розділити на три основні категорії: мимовільні рухи обличчя, кінцівок і тіла та інші рідкісні м’язові та моторні рухи.

До прикладу:

  • погойдування тулуба;

  • часте моргання;

  • висовування язика;

  • «цмокання» губами;

  • надування щік;

  • махи руками;

  • постукування пальцями;

  • висунення тазу.

Відмітимо, що швидкість виниклих нетипових рухів також є індивідуальною. Однак незалежно від цього якість життя пацієнта може страждати.

Симптоми захворювання можуть з’явитися через 1–6 місяців після початку прийому певних ліків. У деяких випадках це може тривати навіть роками.

Основні причини

Як зазначалося вище, причиною даного порушення є прийом препаратів антагоністів рецепторів дофаміну, а точніше можливий побічний ефект від нього.

Прикладом таких препаратів «тригерів» є антипсихотики, антидепресанти та протисудомні. Одразу відмітимо, що не у всіх осіб, хто приймає дані препарати розвинеться дискінезія.

Однак ризик розвитку його зростає, чим довше пацієнт їх приймаєте. Також більші шанси стикнутися з ускладненням мають жінки в менопаузі, особи вікової категорії 50+, а також ті, що зловживають алкоголем, мають в анамнезі цукровий діабет, ВІЛ, черепно-мозкову травму.

Діагностика та тактика лікування

Встановлення діагнозу відбуватиметься на основі фізикального огляду та анамнезу хвороби.

Додатково аби виключити інші захворювання (наприклад, хвороба Паркінсона, ДЦП) лікар може призначити лабораторні дослідження крові, МРТ, електроенцефалограму, електроміографію.

Тактика лікування обиратиметься залежно від тривалості приймання лікарського засобу, віку пацієнта, тяжкості симптомів та наявних супутніх захворювань в анамнезі.

Першою лінією лікування є коригування ліків, які викликають симптоми дискінезії. Це може включати припинення приймання певного типу лікарських засобів, зменшення дозування або заміна на аналог.

У випадку тяжкого перебігу симптомів полегшити їх інтенсивність допоможе глибока стимуляція мозку.

Рання діагностика та лікування можуть допомогти зменшити виниклі симптоми та запобігти будь-яким ускладненням. Тому при прийманні вказаних препаратів потрібно слідкувати за своїм самопочуттям та періодично відвідувати свого лікуючого лікаря.

Не пропустіть цікавинки!

Підписуйтесь на наші канали: читайте новини медицини та купуйте медтехніку за оптовими цінами!

Для публикации на сайте введите имя и email
Залишилось символів - 1000

Коментарі

Ваш комментарий принят

После модерации комментарий будет опубликован

Продолжить