Синдром болісного сечового міхура: основні симптоми запального процесу

Урологія

13 червня, 2024 22:03

1139

Урологія

13 червня, 2024 22:03

1139

Інтерстиціальний цистит або синдром болісного сечового міхура — це патологічний процес хронічного характеру, що супроводжується розвитком запалення та подразненням стінки сечового міхура.

При розвитку синдрому відбувається ураження сечового міхура, внаслідок чого виникає рубцювання з наступним зменшенням сечі, яку орган може комфортно утримувати.

Захворювання має досить широкий спектр симптомів, які різняться ступенем тяжкості. Саме тому спеціалісти не виключають наявність декількох порушень. Ключовою ознакою інтерстиціального циститу є біль при сечовипусканні, який триває понад 6 тижнів і не спричинений іншими захворюваннями, такими як інфекція чи камені в нирках.

За статистичними даними більшість випадків циститу припадає на жінок, вікової категорії 30+.

Характерні ознаки

Зауважимо, що симптоми порушення сильно відрізняється від людини до людини, та можуть протікати як в гострій та хронічній формах.

До характерних ознак порушення можна віднести:

1. Потреба у частому сечовипусканні (до 30-40 разів на день). При цьому виділятися може лише кілька крапель. З часом постійні позиви до відвідування туалету можуть вплинути на бажання людини бути соціально активним, адже вона надаватиме перевагу домашньому комфорту.

2. Больові відчуття та тиск у сечовому міхурі та тазі. Симптоми можуть ставати інтенсивнішими при повному наповненні міхура. Якщо у жінок біль локалізується в ділянці піхви та вульви, то у чоловіків він може виникати в мошонці, яєчках або пенісі.

Зауважимо, що симптоми можуть змінюватися щодня чи тижня або залишатися на місяці чи роки.

Основні причини

1. Стрес.

2. Сидячий спосіб життя.

3. Дефекти слизової оболонки сечового міхура.

4. Певні харчові продукти чи напої.

5. Певні фізичні навантаження, а у деяких випадках навіть сексуальна активність.

Всі вищевказані фактори не є 100% гарантією, що у вас розвинеться синдром. Це лише тригери які за певних обставин і можуть викликати дискомфорт.

Достеменно невідомо, що саме є причиною даного стану. Фахівці відмічають, що проблема може критися в порушенні зі сторони тканини сечового міхура, запаленні та вивільнені при цьому певних хімічних речовин, реакції імунної системи та ін..

Діагностика та тактика лікування

Встановлення діагнозу відбувається на основі даних анамнезу та ряду діагностичних тестів, серед яких цистоскопія. Це дасть можливість оглянути внутрішню частину сечового міхура та встановити точні ділянки ураження. Додатково лікар може призначити лабораторні дослідження крові та сечі, біопсію та ін..

Важливо виключити інші, схожі за перебігом захворювання, серед яких інфекції сечовивідних шляхів, рак сечового міхура, захворювання, що передаються статевим шляхом, та камені в нирках.

Щодо лікування, то досить часто випадки інтерстиціального циститу проходять самостійно. В протилежному випадку можливо підібрати найбільш відповідний метод усунення проблеми.

Перший етап терапії полягає в уникненні тригерів та внесенні корективів у спосіб життя. До прикладу можливо вести спеціальний щоденник, де вказуватиметься тип вживаного продукту та виниклі відчуття після цього. Адже за результатами деяких досліджень, ряд продуктів може посилювати симптоми інтерстиціального циститу, змінюючи рН або вміст калію в сечі або активуючи рецептори болю в сечовому міхурі. Найбільш поширеними харчовими тригерами є шоколад, цитрусові, алкоголь, гостра їда. Тому при дієті при інтерстиціальному циститі рекомендується виключення певних провокуючих продуктів з раціону на 1-2 тижні та повільне їх повторне введення з часом.

Другою лінією лікування є проведення фізіотерапії та призначення медикаментозної терапії. Вона буде доцільною при відсутності результату після змін способу життя.

При більш тяжкому перебігу можливе застосування більш радикальних методів, типу розтягнення сечового міхура, нейростимуляції, ін’єкції ботоксу.

Люди, які живуть з інтерстиціальним циститом, можуть вважати це болючою та незручною проблемою, оскільки наразі не існує єдиного лікування чи ліків. Однак при цьому існують альтернативні методи, які дадуть можливість полегшити перебіг патології. Головне це вчасно звернутися до лікаря.