Управление сайтом

Опция "управление сайтом" в разработке. Скоро будет доступна

Вхід

Для входу в особистий кабінет введіть email і пароль, який Ви використовували при реєстрації.

Забули пароль?
ЩЕ НЕ ЗАРЕЄСТРОВАНІ?

Створіть особистий кабінет, робіть покупки і керуйте сайтом.

Реєстрація
РЕЄСТРАЦІЯ

Створіть особистий кабінет, робіть покупки і керуйте сайтом.

Напомнить пароль
Избранное

· Коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19): тільки факти

Коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19): тільки факти

23 Грудня 2020
1006
23 Грудня 2020

         У грудні 2019 року було повідомлено про спалах пневмонії невідомої етіології у місті Ухань, Китай. Збудника було ідентифіковано як новий коронавірус severe acute respiratory syndrome coronavirus 2 (SARS-CoV-2). Клінічний синдром дістав назву coronavirus disease 2019 (COVID-19). 

         І почалось швидке поширення хвороби. 19 травня 2020 року Всесвітня Організація Охорони Здоров’я констатувала пандемію COVID-19. На той час було зафіксовано більше 5 міліонів підтверджених випадків хвороби. У серпні їх стало в чотири рази більше. 

         Інфікування.

         Вважається, що хвороба поширюється через повітря в аерозолі та рідинних краплях, які виділяє інфікована людина, незалежно від наявності симптомів. Збудник може виділятись протягом 21 доби. Найбільш заразні хворі на ранніх етапах хвороби. 

         Вірусна РНК від інфікованого може виділятись тривалий час: описані випадки 18 діб після появи симптомів і навіть декілька місяців.Проте виділення РНК вірусу не завжди є ознакою ризику зараження.

         Ефективним методом попередження поширення інфекції вважають ізоляцію інфікованих, активний пошук інфікованих шляхом тестування та пошук потенційно інфікованих шляхом аналізу контактів інфікованих.

         Після хвороби розвивається захисний імунітет проти COVID-19, але сьогодні ще не відома ані його ефективність, ані його тривалість.

         То ж чи можливе повторне зараження COVID-19? 

         В цілому після хвороби протягом перших місяців є досить міцний імунітет. Повторні інфекції не часті, але описані. Наприклад 33-річній чоловік з Хонг Конгу отримав позитивний тест через п’ять місяців після перенесеної легкої COVID-19. Він не мав симптомів хвороби, а тестувався в зв’язку з авіаперельотом. У цієї людини перше та друге інфікування було пов’язано з різними штамами вірусу, тому вважається, що це була повторна хвороба. Взагалі, щоб довести повторну інфекцію необхідно довести, що штами вірусу в обох випадках різні.

         Перебіг.

         Спектр клінічних проявів широкий: від повної відсутності симптомів або помірної хвороби, схожої на звичайну ГРВІ, до важкої хвороби з пневмонією та гострим ураженням легень. Найбільш важка форма характеризується септичним шоком та поліорганним ураженням. Симптоми легкої форми нагадують звичайну ГРВІ. До 80% випадків безсимптомні. Серед тих, хто має симптоми, 81% легкохворі, 14% - важкі, 5% критичні. Справжня смертність не відома через поширену безсимптомну форму. Вважається, що смертність складає 2,3%. Вона найбільша серед хворих старших 70 років (8-14,8%), а також серед критично хворих (49%). Клінічні прояви COVID-19 досить різноманітні. Найчастіші симптоми: кашель (67.8%), підвищення температури (43.8%), слабкість (38.1%). Менш поширені головний біль, біль у м’язах, у горлі, нудота, блювота, діарея та безсоння. Середній час від зараження до появи симптомів 5 днів. У більш ніж 90% симптоми з’являються протягом 12 діб після інфікування. При важкому перебігу хвороби пацієнти можуть звертатись з задишкою, тромбоемболічними подіями (інсульт, гостра ішемія кінцівок, легенева тромбоемболія), міокардитом та критичною гострою серцевою недостатністю, гострою нирковою недостатністю. При цьому може не бути симптомів ураження дихальної системи. Ці хворі часто мають хронічні супутні хвороби: хронічну обструктивну хворобу легень, діабет, високий артеріальний тиск та патологію коронарних артерій. Біля половини хворих мають ознаки ураження легень на ренгенограмах та комп’ютерних томограмах легень у вигляді багатовогнищевих двобічних уражень та затемнень у вигляді матового скла. Обсяг уражень тим більший, чим більша важкість стану хворого.

         Найбільш важкими проявами є гострий респіраторний дистрес-синдром легень (тотальне ураження легень, яке унеможливлює ефективне дихання), гостре ураження нирок, ураження серця та тромбоемболічні ураження. Звичайно ураження серця та нирок трапляються після сьомої доби хвороби. 

        Для кого хвороба найбільш небезпечна, або про фактори ризику при інфікуванні COVID-19.

        Вірогідність важкого перебігу та смерті збільшена при віці більше 60 років, наявності супутніх суттєвих хвороб, ожиріння. Частково важкий перебіг хвороби пов’язаний з так званим цитокіновим штормом. Цитокіни - це речовини, які виробляє сам організм для активації запалення, яке необхідне для захисту від інфекції. Але занадто виражене запалення здатно знищити сам організм через ураження життєво важливих органів. Особливо це стосується легень: дуже поширена пневмонія та респіраторний дистрес-синдром (тотальне ураження легень, що призводить до гострої дихальної недостатності).

        З іншого боку відбувається порушення системи згортання крові, що веде до тромбоутворення в судинах різних систем та діаметрів. В цілому, важкі госпіталізовані малорухливі хворі незалежно від хвороби мають підвищений ризик до венозного тромбозу та легеневої тромбоемболії. Механізм простий: у венах нижніх кінцівок формуються великі та ніжні за структурою тромби, які здатні "відриватись" та мігрувати з нормальним кровоплином в легені, де спричинюють блокування кровоплину в значній частині легеневої тканини. Це може призвести до критичного раптового порушення кровообігу та, іноді, смерті. При інфекції COVID-19 ризик таких тромботичних ускладнень у важких госпіталізованих дуже високий. Маркером активного тромбоутворення є підвищений рівень D-димеру. Взагалі цей рівень підвищується при багатьох гострих хворобах та інфекціях, але при COVID-19 він може бути особливо високий.

         Ризик смерті напряму пов’язаний з віком та наявністю суттєвих супутніх гострих та хронічних хвороб.

        Лікування.

          Не існує лікувальних заходів, ефективність яких має сильні докази. Ефективним вважається попередження хвороби та підтримуюче лікування. Мається на увазі допомога організму пережити кризу (наприклад, лікування дихальної недостатності за допомогою кисню та та штучної вентиляції легень). 

         Проблема в тому, що віруси, на відміну від бактерій, не є живими істотами. Тому їх неможливо вбити антибіотиками, як бактерії. Наразі є дуже незначні дані, що говорять на користь противірусного препарату ремдесівіру. Але це потребує подальших досліджень.                                             Антибіотики при COVID-19 іноді призначають при підозрі на супутню бактеріальну пневмонію. Але це не типово для COVID-19, тому рутинно приначати антибіотики всім не рекомендовано.

         Користь та ризики нестероїдних протизапальних засобів (аспірин, парацетамол, ібупрофен) при COVID-19 поки невідомі. Є спостереження, які говорять про збільшення ризиків від цих препаратів, є дослідження, які цю інформацію спростовують. В цілому ці препарати можуть використовуватись для зниження лихоманки на розсуд лікаря. 

         Важливо пам»ятати, що COVID-19 не є причиною припинення раніше призначенного лікування такими кардіологічними препаратами, як еналапріл, раміпріл, периндоприл, валсартан, лозартан (та іншими, які закінчуються на -пріл та -сартан). 

        Важливу роль у розвитку важких проявів хвороби відіграє надмірна активність імунної системи, яка здатна знищити хворий організм у війні з вірусом. Теоретично, гальмування роботи імунної системи на тлі активної інфекції COVID-19 могло би попередити критичне ураження власних органів. Було протестовано декілька імуногальмівних препаратів. Лише відносно старого та дешевого дексаметазону існують деякі докази ефективності і лише у хворих з дихальною недостатністю. Британське дослідження показало зменшення летальності на третину у пацієнтів на штучній вентиляції легень та на 1/5 серед хворих, які потребували лише кисневої терапії. Дексаметазон не приносив ніякої користі хворим без дихальної недостатності. 

         Утворення мікротромбів в судинах життєво важливих органів є одним з механізмів смерті. Це призвело до призначення різних ліків, які блокують систему згортання крові при лікуванні цієї хвороби. На жаль, достатніх доказів цього підходу на час написання цієї статті у грудні 2020 року нема. Є дані, які ставлять під сумнів ефективність цього лікування. Наприклад, серед хворих, які на момент початку захворювання COVID-19 вже оримували різні режими ліків, які блокують системи згортання крові (а таких хворих дуже багато), не виявлено зменшення смертності. Хоча треба зауважити, що такі пацієнти в додаток до COVID-19 мали додаткову суттєву хворобу, що збільшує ризик смерті. 

         З іншого боку серед важких госпіталізованих хворих ризик тромботичних ускладнень збільшений. Таким хворим і раніше широко призначалось профілактичне протитромботичне лікування. Тому при важкій COVID-19 антитромботичне лікування показане, особливо при венозному тромбозі та тромбоемболії. Але ясно, що таке лікування не треба призначати всім хворим на COVID-19, оскільки в суттєвій кількості випадків це призведе лише до збільшення ризику ускладнень без користі для хворого. 

          Було проведено два невеликих та методологічно обмежених дослідження апротималярійних препаратів хлорокіну та гідроксихлорокіну, які показали їх ефектівність при COVID-19. Але в більш масштабних та спланованих досідженнях це не було підтверджено. Ці препарати не рекомендовані для лікування COVID-19.

          Плазма крові осіб, які видужали від COVID-19, спричиняє позитивний вплив на хворобу, оскільки містить відповідні антитіла. Але це було зроблено в дуже малому обсязі: для більше 150 хворих на кінець жовтня 2020. 

          Після COVID.

         Після одужання від симптомної хвороби дуже часто тривало зберігаються неприємні симптоми: слабкість, задишка, біль в суглобах, біль в грудній клітині. Частота цих симптомів 21-53%. 

          Під час COVID-19 часто спостерігаються лабораторні ознаки ураження серцевого м’язу, що говорить про більш важку хворобу. Можливо пряме ураження клітин міокарду, або тромботичні ураження судин серця. Вірогідність такого ураження збільшена при цукровому діабеті, ожирінні та резистентності до інсуліну. Внаслідок такого ураження можливий розвиток серцевої недостатності та аритмій. Можливо також зниження функції легень зі зменшенням здатності переносити фізичні навантаження. 

       Отже, будьте пильними, але не панікуйте, адже більшість випадків COVID-19 доброякісні і навіть не потребують лікування.

      Якщо стан погіршується – не займайтесь самолікуванням, звертайтесь до лікаря, якому Ви довіряєте!

      Якщо Ви перенесли  COVID-19 і відчуваєте задишку, серцебиття, або інші симптоми – звертайтесь в нашу клініку, ми точно зможемо Вам допомогти.

Джерела:

  1. Pinney SP, Giustino G, Halperin JL, Mechanick JI, Neibart E, Olin JW, Rosenson RS, Fuster V. Coronavirus Historical Perspective, Disease Mechanisms, and Clinical Outcomes: JACC Focus Seminar. J Am Coll Cardiol. 2020 Oct 27;76(17):1999-2010. doi: 10.1016/j.jacc.2020.08.058. PMID: 33092736; PMCID: PMC7571970.
  2. UpToDate

Даний матеріал публікується на умовах реклами. Відповідальність за достовірність змісту несуть автори матеріалів.

Матеріал надано:

Для публикации на сайте введите имя и email
Залишилось символів - 1000

Коментарі