Цистит

Урологія  

05 листопада, 2024 14:25

93

Урологія  

05 листопада, 2024 14:25

93

Сьогодні поговоримо про найрозповсюдженішу патологію серед жінок - цистит.

Цистит - це запалення слизової оболонки сечового міхура, яка зазвичай розвивається під впливом інфекції.

Цистит частіше зустрічається у жінок ніх у чоловіків. Це пояснюється анатомічними особливостями, так як у жінок сечовипускний канал коротший і ширший, за рахунок чого полегшується проникнення бактерій в сечовй міхур. А ще уретра у жінок знаходиться дуже близько біля анусу і піхви, які в нормі містять велику кількість мікроорганізмів здатних уражати сечовий міхур.

Причини циститу

1. До циститу можуть призвети запальні процеси та порушення мікрофлори піхви. Зазвичай це вульвовагініт, цервіцит, кольпіт, дисбіоз піхви.
2. Цистит може виникнути в результаті прийому контрацептивів.
3. Не рідко запаленням сечового міхура можуть бути ІПСШ (інфекції що передаються статевим шляхом.)
4. Раннє статеве життя
5. Грубий секс
6. Часта зміна статевих партнерів.
7. Анальний секс
8. Порушення гігієни
9. А в деяких жінок порушення анатомії, тобто будови органів малого тазу, які можуть також призводити до виникнення циститу

Вони можуть бути вроджені або набуті.  

• Так частина жінок з самого народження мають аномальне розташування уретри, коли сечовипускний канал зоанішнім отвором відкривається в піхві. Це називається дистопією уретри.
•  Є ще одна ситуація, коли із-за дуже бизького розташування уретри біля піхви, під час фрикції, тобто введення пеніса в піхву, виникає зміщення, або загинання зовнішнього отвору уретри в піхву. Це називається гіпермобільність уретри, іншими словами надмірна рухливість сечовивідного каналу.  

Як при дистопії так і при гіпермобільності уретри створюються умоли для прямого механічного попадання бактерій із піхви в нижні сечові шляхи. А далі виникає цистит.  

Доречи, цистит який виник в результаті аномалій, практично у 100% випадків переходить у хронічний.  

До набутих причин виникнення циститу відносять

• Опущення стінок піхви
• Опущення матки
• Опущення сечового міхура

Також проникнення інфекції в сечовий міхур, а значить і виникнення циститу може сприяти сухість слизової оболонки уретри, що буває при дефіциті жіночих статевих гормонів - естрогенів. Коли виникає цей дефіцит? При досягенні жінки клімаксу, моменту природного згасання репродуктивної функції.

Естрогенодефіцит також може виникнути після хірургічного видалення яєчників.

Я спеціально докладно говорю про причини циститу, тому що це захворювання являється рецидивуючим, тобто повторюсься знову і знову. І найкраща боротьба з рецидивами - це виявлення і усунення причини захворювання в кожному окремому випадку.

Багато хто питає, а чи буває цистит у чоловіків? Так буває, але зазвичай він протікає на фоні інших захворювань, таких як уретрит, простатит, аденома простати, або на фоні конкрементів сечового міхура. А от як самостійне захворювання у чоловіків, цистит зустрічається дуже рідко.

Як я вже згадував раніше, цистит обумовлений бактеріальною флорою. Частіше за все збудником являється кишкова паличка, яка живе, як відомо з назви в кишківнику. Також цистит можуть викликати й інші бактерії і навіть віруси.

Тепер розберемо форми циститу. Він буває гострий і хронічний.

Симптоми гострого циститу:

• болюче і часте сечовипускання
• виділення сечі малими порціями
• відчуття неповного випороження сечового міхура
• зміна кольору сечі (домішок крові чи гною)
• болі внизу живота

Всі ці симптоми швидко ліквідуються, за умови своєчасного лікування. Якщо терапія була несвоєчасною, неадекватною з точки зору вибору препарату, дозування і кратності прийому діючої речовини, або не були враховані причини - гострий цистит може перейти в хронічну форму.

Для хронічного циститу характерні наступні симптоми:

• дискомфорт і біль внизу живота
• почащене сечовипускання
• необхідність натужування під час сечовипускання
• нетримання сечі

 Необхідно пам’ятати. що цистит несе у собі ризики роповсюдження інфекції на верхні сечові шляхи, з послідуючим розвитком пієлонефриту.

Діагностика циститу - це не тільки аналіз сечі і виявлення кишкової палички, такий підхід не далекоглядний. В діагностиці циститу вкрай важливий ретельно зібраний анамнез, а також огляд пацієнтки в гінеколгічному кріслі.

Тепер про лабораторну діагностику. 

1. загальний аналіз сечі ( по ньому ми судимо наскілки виражений запальний процес, про ознаки активності мікробів)
2. бактеріологічний аналіз сечі ( його потрібно здавати до початку лікування). він дозволяє не тільки виявити збудника циститу в конкретному випадку, але і визначити його чутливість до різних антибіотиків і фагів.
3. Інколи потрібен забір гінекологічних мазків і ПЛР діагностика інфекцій що передаються статевим шляхом.
4. УЗД нирок і сечового міхура.
5. урофлоуметрія (призначається в залежності від інтенсивності порушення сечовипускання), за дпомогою якої можна оцінити швидкість і час сечовипускання.  

Всім своїм пацієнткам з хронічний циститом, або з тривалим перебігом захворювання, я рекомендую проведення відеоцистоскопії - це огляд порожнини сечового міхура за допомогою відеокамери. Це дозволяє оглянути сечовий міхур зсередини, з метою виключення захворювань що маскуються під виглядом цититу. Такі як пухлини, лейкоплакія, конкременти, ендометріоз сечового міхура й інщі.

Цистити що не піддаються лікуванню за дпомогою прийому препаратів, свічок і т д., потребують комплексного підходу, тому виникає необхідність інстиляцій сечового міхура, тобто вливанню препаратів безпосередньо  в порожнину сечового міхура.

В повсякденній практиці мені зустрічаються пацієнтки з типовими скаргами, які бувають при класичному циститі, але з нормальним аналізом сечі, навіть бак посів буває стерильний. А при цистоскопії виявляється «махровий» запальний процес. Парадокс? Але це факт! І такі випадки звичайно потребують лікування. Тому я переконаний, що діагностика повинна бути всеосяжною, тоді і лікування буде ефективним.  

Лікування:

Говорячи про лікування, то воно має бути індивідуальним, з урахуванням вікових особливостей, з урахуванням будови органів сечовидільної системи, з урахуванням супутніх гінекологічних захворювань і поточного гормонального статусу. 

В цілому лікування повинно бути напралене не тільки на тимчасове усунення цистсту, а і на ліквідацію причин які до цього призвели.  

І на завершення декілька практичних порад

1. Не займайтесь самолікуванням.
2. Ретельно дотримуйтесь особистої гігієни. Треба взяти за правило прймати гігієнічний душ після кожного походу до туалету та одразу після сексу. Після статевого акту важливо не тільки підмитись, а й помочитись.
3. Спідня білизна повинна бути не лише комфортноюю але й змінюватись щоденно.
4. Вживайте більше рідини, працюйте над зайвою вагою. 
5. Перед відвідування лазні, сауни, басейну, тривалим прийняттям теплої ванни, потрібно ретельно підмивати зовнішній отвір уретри інтимним милом чи гелем
6. Якщо ви відчуваєте сухість в області статевих органів, то можливо у вас є гормональні порушення. Неодмінно зверніться до гінеколога, для корекції естрогенового фону  

Проблеми із сечовипусканням у жінки в постменопаузі не повинно сприйматись як само собою зрозуміле чи зумовлене. Нетримання сечі у дорослих не є нормою, тому цю делікатну проблему можна і потрібно вирішувати з урологм, а в деяких випадках в парі з гінекологом.    

Цистит і гіалуронова кислота. Що спільного? 

Лікування циститу за допомогою препаратів гіалуронової кислоти  

Один із найсучасніших методів ліквання та відновлення слизової оболонки сечового міхура - це введення в порожнину сечогового міхура препаратів на основі гіалуронової кислоти.  

При введенні в порожнину сечового міхура, вона створює, подібний природному, захисний  в’язко-еластичний шар на поверхні уротелію, що захищає слизову оболонку сечового міхура від подразнюючих та пошкоджуючих факторів.

А тепер детальніше про показання.

1. Після інвазивних маніпуляцій, таких як цистоскопія, уретероскопія, ТУР сечового міхура, простати.
2. Рецидивуючий бактеріальний цистит
3. Інтерстиціальний цистит
4. Геморагічний цистит
5. Синдром болючого сечового міхура
6. Радіаційний (променевий) цистит
7. Цистит індукований хіміотерапевтичними препаратими  

Як проходить процедура.  

Препарат вводиться внутрішньоміхурово за домоаогою урологічного катетера. Після введення розчину, катетер видаляється. Рекомендований час утримання розчину в просвіті сечового міхура від 30 хв. до 2 годин. Після чого сечовий міхур необхідно опорожнити фізіологічний шляхом. Дана процедура проводиться 1 раз на тиждень. Курс лікування складає від 4-12  інстиляцій в залежності від показань.  

Хочу зазначити, що вже після першої процедури, пацінти відчувають значне полегшення та покращення загального стану.

Тож незволікайте, якщо у вас є вищевказані проблеми, звертайтесь на консультацію.