Разом з епідемією COVID-19 можуть виникнути спалахи вакцинокерованих хвороб – дитячий інфекціоніст Надія Дребот

Інфекційні захворювання

14 грудня, 2021 12:17

2030

Інфекційні захворювання

14 грудня, 2021 12:17

2030

Через епідемію коронавірусної інфекції COVID-19 та карантинні заходи, пов’язані з нею, рівень охоплення щепленнями від вакцинокерованих інфекцій в Україні знизився. З одного боку, батьки бояться вести дітей на вакцинацію до медичного закладу, з іншого, виникають проблеми з правильною та безпечною організацію процесу імунізації в умовах боротьби з епідемією. Проте порушувати графік планової (рутинної) вакцинації не можна, оскільки через це виникає суттєвий ризик спалахів вже інших небезпечних хвороб, не лише COVID-19. На цьому наголошують і у Всесвітній організації охорони здоров’я, і у Міністерстві охорони здоров’я України. 

Про вакцинацію дітей в Україні журналістка ITMED поспілкувалася з дитячим інфекціоністом вищої категорії Багатопрофільної лікарні інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги Мелітопольської міської ради, лікарем педіатром Медичного центру Олександра Семенюти «Авіценна», членом правління ГО «Батьки за вакцинацію» Надією Дребот.

Як вплинула епідемія COVID-19 на рутинну вакцинацію в Україні? Чи зменшилася кількість дітей, яких вакцинують, у порівнянні з минулим роком?

Кількість дітей, яких вакцинують, у порівнянні з минулим роком зменшилася. Але сказати, наскільки саме, якщо порівнювати з минулим роком, ми поки не можемо, бо наразі немає офіційної статистики про це від Центру громадського здоров’я. Можливо, ці дані з’являться в липні, тоді й можна буде їх аналізувати.

Але в моїй особистій практиці кількість проведених щеплень не зменшилася, тому що в клініці, де я працюю лікарем педіатром, дуже грамотно організовано процес вакцинації, і батьки не бояться її робити дітям, навіть в умовах епідемії.

Як організувати безпечну вакцинацію під час карантину, щоб уникнути ризику зараження COVID-19?

Найперше – це розділити потоки пацієнтів. Оптимально, щоб для щеплень було виділено кабінет, розташований близько до виходу з будівлі. Ще краще, щоб вакцинація проводилася безпосередньо в кабінеті у сімейного лікаря, щоб мінімізувати усі можливі контакти й уникнути зайвих переміщень всередині медичного закладу. 

Важливо, щоб приміщення, де проводять вакцинацію, гарно вентилювалося. Також між прийомами пацієнтів слід обробляти всі поверхні кабінету щеплень дезінфікуючими засобами. Медичний персонал повинен використовувати засоби індивідуального захисту, батьки – маски та рукавички. 

Між щепленнями пацієнтів варто встановити інтервал, оптимально – у півгодини. Це дозволить гарно провітрити приміщення та встигнути продезінфікувати поверхні.

Після проведення вакцинації батьки з дитиною впродовж 30 хвилин повинні бути під наглядом медичного працівника, щоб спостерігати за реакцією дитячого організму на введений препарат. Найкраще ці півгодини перебувати на вулиці, у дворі медичного закладу. А медпрацівник може спостерігати за щепленою дитиною, наприклад, з вікна.

Поясніть, будь ласка, читачам, що таке колективний імунітет? Чи може він сформуватися до COVID-19? За яких умов?

Колективний імунітет – це несприятливість популяції до захворювання певною інфекцією. Щоб його вирахувати, треба встановити, скільки людей може заразитися від одного хворого. На основі цих даних визначають, який має бути відсоток щеплень для того, щоб колективний імунітет працював на витіснення вірусу з популяції людей.

Щоб був сформований колективний імунітет, потрібно, щоб перехворіло або було вакциновано від інфекції більшість людей, щоб вони мали захисні антитіла до неї. Колективний імунітет захищає людей, які не виробляють імунну відповідь на вакцину, а також людей, які не мають захисту (онкохворі пацієнти після хіміотерапії, люди після трансплантації тощо).

Щоб сформувався колективний імунітет до більшості вакцинокерованих інфекцій, повинно бути вакциновано 90-95% людей. Що стосується коронавірусу, який викликає хворобу COVID-19, він є менш заразним, ніж, наприклад, вірус кору. Тому для формування колективного імунітету від нього, за попередніми даними, близько 80% людей мають перехворіти або бути вакцинованими. Але поки вакцини, як ми знаємо, від цього типу коронавірусу немає. Чітке уявлення щодо стану колективного імунітету до коронавірусу, який викликає COVID-19, могло б сформувати масове тестування населення. Тільки таким чином можна зрозуміти, скільки реально людей уже перехворіло, адже досить велика частка хворих переносить COVID-19 легко, не потрапляючи до офіційної статистики захворювання.

Чи вплинуть перерви у плановій вакцинації на рівень колективного імунітету до вакцинокерованих інфекцій?

Так, звичайно, негативний вплив буде, якщо не почати швидко наздоганяти відставання з рутинної вакцинації. Чим менше охоплення вакцинацією населення, тим гірший колективний імунітет. Тому наразі треба зробити все, щоб наздогнати графіки вакцинації, інакше разом з COVID-19 будемо боротися зі спалахами вакцинокерованих інфекцій.

Яка наразі ситуація з кором в Україні? Чи продовжуються спалахи хвороби?

Ситуація стабілізувалася завдяки проведеним у багатьох регіонах кампаніям з вакцинації населення. Можна сказати, що стійка позитивна динаміка спостерігається з лютого 2020 року. Проте спалахи можуть швидко повернутися, якщо не тримати на контролі питання вакцинації. Нагадаю, що за українським календарем щеплень вакцинацію від кору, паротиту та краснухи проводять дітям двічі: у віці 12 місяців та 6 років. Якщо щеплення в дитинстві зроблені не були, їх слід зробити у дорослому віці.

Які щеплення ви рекомендуєте робити серед тих, що не входять до обов’язкових в Україні? 

Це щеплення від ротавірусної інфекції, від пневмококу, менінгококу, вітряної віспи, вірусу папіломи людини. Щорічно – від грипу. Людям, які люблять подорожувати, – від кліщового енцефаліту. Громадянам, які працюють чи подорожують у Африці, – від жовтої лихоманки, кожні 10 років – від поліомієліту (оскільки він залишається поширеним в Африці). 

Які щеплення треба робити дорослим?

Щороку – від грипу. Так само, як і дітям. Також кожні 10 років слід робити ревакцинацію від дифтерії та правця. Крім того, важлива профілактична вакцинація сказу для людей з групи ризику укусу тварин (це, наприклад, лісники, ветеринари, мисливці).

У вашій практиці були випадки серйозних поствакцинальних  реакцій? 

Ні, не було. Зазвичай реакцій на вакцину або взагалі немає, або вони місцеві і повністю відповідають тим, які вказані в інструкції.

Які реакції на щеплення є нормальними і не повинні непокоїти батьків?

Всі можливі реакції зазначені в інструкції до вакцини. Найчастіше вони самостійно минають і не потребують медичної допомоги. Це підвищення температури тіла, больовий синдром, набряк та почервоніння у місці введення вакцини, надмірна збудженість чи, навпаки, млявість. Всі вони є тимчасовими і з часом самостійно минають. 

Якщо дитині боляче чи в неї підвищилася температура тіла, можна дати їй знеболююче чи жарознижуюче. Це все. На певні вакцини бувають відстрочені реакції, і це цілком нормально. Наприклад, через декілька днів після вакцинації від кору може з’явитися висип на шкірі. Але слід чітко розуміти – усі ці реакції – ніщо в порівнянні з хворобами, від яких здатна захистити вакцинація. Якщо можна попередити хворобу, то чому цим не скористатися, навіщо хворіти і наражати на ризики ускладнень себе та своїх дітей?

Інтерв'ю брала Ольга Купріянова