Управление сайтом

Опция "управление сайтом" в разработке. Скоро будет доступна

Вход

Для входа в личный кабинет введите свой email и пароль

Забыли пароль?

Или войдите через аккаунт социальной сети

ЕЩЕ НЕ ЗАРЕГИСТРИРОВАНЫ?

Присоединяйтесь, и получайте наши новости, спецпредложения и акционные цены!

Регистрация
Регистрация

или пройдите регистрацию через соцсеть

Напомнить пароль
Избранное

Проблема тютюнопаління серед українців — поступове зниження ризику чи тотальна боротьба?
29 листопада в прес-центрі ІА «ЛІГАБізнесІнформ» проходив круглий стіл на тему «Зменшення ризиків для здоров’я курців: чи це можливо»? Про те, як далі будувати стратегію боротьби з тютюнопалінням, чи можна і чи варто просто зменшувати негативний вплив цигарок на здоров’я, дискутували представники медичних науково-дослідних інститутів.

Із запрошених спікерів були присутні: Анатолій Строй (Національний Центр превентивної токсикології ім. академіка Л. І. Медведя), Ольга Срібна (Національний науковий центр «Інститут кардіології ім. акад.М.Д. Стражеска») та Юрій Кондрацький (Національний інститут раку).

Поступово чи одразу?


Усі спікери зійшлися на тому, що правильною стратегією є зменшення ризику (harm reduction), в той час як офіційна позиція Міністерства охорони здоров’я України схиляється до принципу «повна відмова або нічого».

  — На сьогодні альтернативні системи постачання нікотину позиціюються в проекції стратегії зменшення шкоди. Позиціюються як продукти, які можуть мати менший негативний вплив на здоров’я, ніж традиційне куріння. Тому що виключається такий шкідливий процес, як горіння, — заявила в своїй презентації науковий співробітник ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» Ольга Срібна. — Порівнюючи з традиційним курінням, вони мають менший вплив на серцево-судинну систему, стримують прогресування або розвиток серцево-судинних захворювань.

Потрібно нагадати, що альтернативні системи постачання нікотину — це пристрої, відомі українському споживачеві як електронні сигарети, вайпи і системи нагрівання нікотину.

Більше, ніж медична проблема


 Як ми писали на сторінках інтернет-видання «Здоров-Інфо», нещодавно українське медична спільнота підбивала підсумки боротьби з нікотиновою залежністю. Зокрема звучали наступні статистичні дані. Щоденно в Україні палять цигарки близько 7 млн. дорослих. І хоча за останні 7 років розповсюдженість паління знизилася на 20%, загальні цифри залишаються невтішними.

В Україні навіть відкрили «гарячу» телефонну лінію та веб-сайт для тих, хто хоче кинути палити. Проте, на круглому столі прозвучала думка, що медикаментозна допомога для таких людей, яку пропонує сервіс StopSmoking, складається лише з двох препаратів нікотинозамісної терапії й сильних антидепресантів.

Не можна також забувати, що проблема розповсюдженості тютюнопаління виходить за межі компетенції системи охорони здоров’я. Курці — люди, на яких поширюються демократичні права і свободи, а свій вибір на користь шкідливих звичок вони роблять свідомо. Й зрозуміти, чому людина обирає поведінку, яка шкодить її здоров’ю, не можливо, відкидаючи також економічні, соціальні й культурні аспекти проблеми.

Кому і що вигідно?


Наразі офіційна позиція МОЗ України щодо проблеми тютюнопаління й подолання цієї проблеми полягає в тому, що заміняти звичайні цигарки більш безпечними альтернативами не слід.

15 серпня на своїй сторінці у «Фейсбуці» в.о. міністра Уляна Супрун писала щодо нових технологій споживання тютюну. На її думку, дослідження, які свідчать про зниження ризику для курців, фінансуються виробниками цих технологій, в той час, як незалежних даних немає. Окрім того боротися потрібно з нікотиновою залежністю українців, а не лише зі шкідливим впливом продуктів горіння тютюну. Простих способів палити не існує, тому потрібно покидати цю смертельну звичку, — підсумовує Уляна Супрун.

Не можна закривати очі й на те, що Україна має різноманітні міжнародні зобов’язання, а нам, пересічним громадянам, не завжди відомо, чи діємо ми в національних інтересах, чи піддаємося тиску міжнародних лобістських груп. Наприклад, у жовтні цього року в Женеві в рамках Конференції Сторін Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну Україна висловлювала занепокоєння й щодо розповсюдження інноваційних тютюнових продуктів й пристроїв для нагрівання тютюну.

Але чи можемо ми сформувати чітку думку про те, чиї економічні інтереси більше впливають на державну політику в сфері громадського здоров’я: виробників інноваційної чи традиційної тютюнової продукції? Врешті позиція «кидайте палити, або вмирайте», помножена на низьку фінансову спроможність нашого суспільства і тенденцію наших співгромадян нехтувати здоров’ям, теж може працювати на виробників цигарок.

Чи має підхід «зниження шкоди» право на життя?


Повернемося до того, про що говорили українські науковці на круглому столі 29 листопада, і спробуємо розглянути основні тезиси.

В. о. голови НЦ превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Анатолій Строй заявив, що на даний момент відсутнє нормативне й технічне регулювання вимірювання рівня шкідливих речовин як для традиційних сигарет, так і для альтернативних системи постачання нікотину. Донедавна в державі не було навіть відповідного обладнання. Це дає нам часткову відповідь на запитання: звідки береться проблема з незалежними даними щодо токсичності тютюнових виробів і їх впливу на здоров’я людей.

Ольга Срібна розповіла присутнім про те, як ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» досліджував зниження ризику для здоров’я курця при використанні альтернативних способів постачання нікотину в організм. На її думку, експеримент, який охопив 60 курців зі стажем і тривав шість місяців, дає надію споживачам саме вайпів і демонструє, що таким чином можна знизити інтенсивність паління і навіть відмовитися від шкідливої звички.

Юрій Кондрацький з Національного інституту раку був більш обережним у своїх прогнозах. Він підкреслив, що будь-яке куріння є шкідливим для людини, а онкологічні захворювання розвиваються не за хвилини. На його думку, для того щоб оцінити ефект від використання альтернативних систем потрібні роки.

Альтернативні системи: за і проти


 Перш ніж назвати основні аргументи прихильників і противників підходу «harm reduction» в подоланні загальноукраїнського, мало не тотального тютюнопаління, згадаємо про міжнародний досвід. Дійсно, в США до вайпів ставляться швидше негативно. А ось у Великобританії «електронні цигарки» може прописати лікар у випадку, якщо інша нікотинозамісна терапія не працює.

Взагалі за альтернативні системи постачання нікотину, хоча й не в якості іграшки, можна навести наступні аргументи:
  • вони допомагають курцеві зі стажем зменшити інтенсивність паління;
  • ймовірно захищають курця від токсичних продуктів горіння тютюну та цигаркового паперу;
  • ймовірно зменшують наслідки пасивного паління для оточення;
  • в умовах, коли паління явище майже тотальне, можуть захищати дітей від тютюнозалежних батька чи матері.
 
Але маємо також потужні аргументи проти:
  • вайпи можуть провокувати нікотинову залежність в людей, які до цього мали відразу до цигарок;
  • наразі доступні для підлітків та дітей;
  • не звільняють від нікотинової залежності;
  • інформація про їх безпечність не зібрала достатньої доказової бази;
  • вони дорожчі, ніж традиційні цигарки, тому менш привабливі з економічної точки зору.

Проблема, якої ми справно уникаємо


Не зважаючи на те, що держава давно бореться з тютюнопалінням, лікарі й науковці закликають ЗМІ популяризувати здоровий спосіб життя, запроваджуються санкції проти роздрібної торгівлі цигарками, українці досі залишаються рабами своїх шкідливих звичок. Можливо тому, що в нашому суспільстві багато правильних, але лицемірних лозунгів.

Чи може медичний працівник бути авторитетом для хворого, якщо жодний писаний чи неписаний стандарт не вимагає від нього позбутися власних шкідливих звичок? Чи може наша реформована «первинка» орієнтувати підопічних на превенцію захворюваності, якщо здоровий спосіб життя — щось на зразок теоретичного знання? І, найголовніше, що змусить українців взяти відповідальність, в тому числі фінансову, за своє здоров’я, якщо нас вчили сподіватися лишень на державу?

Редакція інтернет-порталу ITMED запрошує зацікавлені сторони медичної громадськості до діалогу. Маєте аргументовану точку зору — ми готові озвучити її.
Для публикации на сайте введите имя и email

Оставьте комментарий:

Комментарии

Рекомендуемые клиники