Національна Гаряча Лінія з питань вірусних гепатитів - це можливість допомогти більшому числу людей

Корисне

28 июня, 2024 10:49

541

Корисне

28 июня, 2024 10:49

541

Коломійчук Людмила – лікарка інфкеціоністка, яка співпрацює з Національною Гарячою Лінією з питань вірусних гепатитів та є завідувачкою відділення СНІДу з палатою інтенсивної терапії Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського НАМН України.

Що спонукало вас обрати спеціалізацію в інфекційних хворобах?

Я вважаю, що інфекційні хвороби – це один з найцікавіших напрямків у медицині, він охоплює майже усі сфери діяльності. Тому що інфекціоніст потрібен й терапевту й хірургу. Інфекціоніст – це насправді дуже цікава професія, для успішної діяльності в якій потрібно бути обізнаним в багатьох захворюваннях.

Зі спеціалізацією «лікар інфекціоніст» я визначилася ще у студентські роки – спочатку відвідувала спеціалізований гурток, потім робила студентські доповіді, писала статті.

Інфекціоніст – це не легка професія, зараз, після багаторічної професійної діяльності, я добре це усвідомлюю, але робота продовжує мене захоплювати.

Які інфекційні хвороби є найпоширенішими у вашій практиці?

Думаю, усі мої колеги лікарі – інфекціоністи погодяться, що раніше панівний були випадки бактеріальних, кишкових інфекцій, а зараз стало значно більше випадків респіраторних захворювань. Тут варто згадати пандемію COVID-19.

Що стосується саме моєї практики, то я займаюся в першу чергу ВІЛ-інфекцією та вірусними гепатитами В та С та поєднання гепатитів В та Д. Але ми з колегами працюємо з респіраторними захворюваннями теж, оскільки імунодефіцити можуть спровокувати пневмоцистну пневмонію, її розвиток напряму пов'язаний з ВІЛ-інфекцією.

Як змінилася ситуація з інфекційними захворюваннями в Україні за останні роки?

Варто додати, що раніше близько 80% моїх пацієнтів, які мали ВІЛ-позитивний статус, були інфіковані також вірусним гепатитом С. Зараз, можу сказати, що випадків поєднання цих інфекцій стає менше. Як лікар, я пов'язую цю тенденцію з розвитком програм зменшення шкоди в Україні, таких як замісна підтримувальна терапія для споживачів опіоїдів, програми обміну шприців, безкоштовне надання презервативів людям з груп ризику.

Змінились також методи лікування. Якщо раніше для лікування вірусного гепатиту С використовували інтерферони, то зараз ми застосовуємо препарати прямої дії. Їх ефективність у лікуванні вірусного гепатиту С – понад 90%. Застосування відповідних сучасних препаратів дозволяє впливати на будь-який генотип (тобто різновид вірусного гепатиту С), тому дозволяє не проводити дослідження з визначення генотипу.

Варто додати, що оскільки я працюю з пацієнтами з ВІЛ-інфекцією, то доволі поширеним є цироз. Цей стан розвивається у пацієнтів з ВІЛ-інфекцією набагато швидше, ніж у людей без ВІЛ-інфекції.

Які ще зміни можете відзначити в контексті ВІЛ-інфекції?

Сьогодні тестування на ВІЛ можна пройти, звернувшись до сімейного лікаря. Існують проекти з самотестування, проводяться різноманітні акції, під час яких людина може протестуватися та дізнатися власний ВІЛ-статус. Але, на жаль, попри усю цю роботу, попри інформаційні кампанії ми й досі стикаємося у своїм практиці з людьми, у яких вперше виявлено ВІЛ вже на пізній стадії захворювання.

Варто відзначити ще один важливий момент. Наразі в Україні використовується доконтактна профілактика ВІЛ. Вона показана людям, як не мають ВІЛ-інфекції, але у яких є досить значний ризик інфікуватися ВІЛ. Тобто, це партнери людей, які мають ВІЛ-позитивний статус, чоловіки, які мають секс з чоловіками та споживачі наркотиків та їхні партнери.

На тлі поширення використання препаратів доконтактної профілактики, ми з колегами відзначили зростання кількості захворювань, які передаються статевим шляхом, зокрема сифілісу.

Тобто, можна припустити, що приймаючи препарати про ВІЛ люди перестають використовувати презервативи.

Тому, думаю варто наголошувати, що доконтактна профілактика захищає лише від ВІЛ, від захворювань, які передаються статевим шляхом, у тому числі проти сифілісу та гепатиту В, вона, звісно ж, не діє.

Які заходи профілактики інфекційних хвороб ви б рекомендували?

У першу чергу я рекомендую проводити вакцинацію. Наприклад, я радила з допомогою вакцинації профілактувати вірусний гепатит В, додатково поясню, що проти вірусного гепатиту С вакцини поки не існує.

Щоб пройти вакцинацію, спочатку доросла людина проходить обстеження, яке має показати, що вона не була інфікована раніше та не має імунітету до цього захворювання. Після цього вже показана власне вакцинація, яку проводять у три етапи.

Дітей в Україні 3 2000 року вакцинують безкоштовно, а ось дорослим зробити щеплення доведеться власним коштом.

Я б наполегливо рекомендувала обстежитися на наявність імунітету до вірусного гепатиту В та вакцинуватися від нього військовим, оскільки для них вищий ризик поранень та контактів з неперевіреною кров'ю. На мою думку, звернути увагу на профілактику вірусного гепатиту В у військових потрібно на рівні держави.

Інший не менш важливий метод профілактики – це епідрежим, тобто вислів «захворів – сиди вдома» повинен стати твердим принципом, як для кожної окремої людини, так і для цілих організацій. Ні в якому разі не потрібно спонукати співробітників приходити у колектив з ознаками захворювань.

Як вплинула війна на Вашу роботу і на сферу інфекційних хвороб в цілому?

Я хочу сказати, що серед моїх ВІЛ-позитивних пацієнтів є ті, хто захищає нашу країну на передовій. Можу сказати, що ці люди не хочуть афішувати свій ВІЛ-позитивний статус, і у більшості випадків воліють, щоб товариші по службі не знали, що вони приймають артиретровірусну терапію (тобто, ліки проти ВІЛ) через ризики стигматизації.

Потрібно також враховувати, що зараз чоловік з вірусним гепатитом С, якщо в нього не цироз, тобто, якщо печінка працює, людина придатна. Зі свого боку, ми в Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України ухвалили рішення і намагаємося надавати військовим першочергове лікування вірусного гепатиту.

Що для Вас значить співпраця з Національною Гарячою Лінією з питань вірусних гепатитів?

Співпрацю з Національною Гарячою Лінією з питань вірусних гепатитів я розпочала цьогоріч. Це для мене не лише цікавий досвід, а й можливість допомогти ще більшому числу людей. Якщо людина звертається за номером 0-800-50-33-10 (дзвінки в межах України безкоштовні), я як консультант та лікар-інфекціоніст можу надати людині повну, об'єктивну інформацію про вірусний гепатит, пораду щодо профілактики. Для нас досить типовою є ситуація, коли після дзвінка на Гарячу Лінію людина скеровується на проходження дообстеження, записується до лікаря.

Також ми допомагаємо нашим клієнтам відстояти власне право на лікування.

Хочу додати, що для ефективної роботи, я та мої колеги постійно проходять різноманітні заходи з підвищення кваліфікації, ми ознайомлюємося з найновішими напрацюваннями у галузі. Усе це потрібно, щоб надавати максимально якісні послуги, як клієнтам на Гарячій Лінії, так і пацієнтам.

Які основні поради ви могли б дати людям для підтримки свого здоров’я і запобігання інфекційним хворобам?

Вакцинація залишається основним методом профілактики, з її допомогою можна захиститися від багатьох інфекцій, починаючи з вірусних гепатитів а та В і закінчуючи дитячими та пневмококовими інфекціями. Тобто, сьогодні навіть від пневмоній себе можна захистити з допомогою щеплення, і нехтувати цими можливостями для захисту, як мінімум, не розумно.

Також я хочу наголосити варто приділяти увагу власному способу життя. Піклування про себе це і здорове харчування, і фізичні активності.

Хотілося б також, щоб люди були уважнішими до свого стану здоров'я і відчуваючи симптоми обов'язково відвідували лікаря. Робота може почекати, здоров'я – не завжди, а зупинити практично будь-яку хворобу простіше на ранній стадії захворювання. У випадку з інфекційними захворюваннями спрацьовує принцип: бережеш себе – бережеш інших.